Як я будую сервіси без програмування

Ігор Стефурак, засновник Workcelerator та менеджер по роботі зі стартапами в GrowthUP, спеціально для AIN.UA написав колонку про те, як будувати проекти без програмування і скільки це коштує.

У 2011 я вирішив зробити плеєр для улюбленого радіо, яке не можна було послухати у браузері.

Я щодня сидів у інтернеті з бібліотеки університету кілька годин за ноутбуком у навушниках. Дратувало, що радіостанція виклала на свій сайт .m3u-файл для завантаження. Файл губився серед іншого у папках, тому постійно доводилося шукати його на сайті, зберігати і запускати у Winamp.

Один з днів я вирішив присвятити пошуку рішення. У мене був досвід створення медіа на популярному в той час веб-конструкторі, але він жахливо працював і виглядав. Тому я відкрив у вкладках сайти, які щодня відвідував — TechCrunch, Gigaom, AIN.UA, щоб дізнатися на чому вони працюють.

TechCrunch зразка 2011 року

Через тиждень у мене був домен першого рівня, хостинг з встановленим WordPress та два плагіни, які запускали витягнутий з .m3u-файла радіопотік. Через кілька років керівництво радіостанції надішле мені листа з пропозицією купівлі проекту, який я зробив без програмування.

Правило трьох П, щоб не зафакапити з самого початку

1. Варто усвідомити: будь-який проект починається з ідентифікації проблеми, яку треба вирішити.
2. Варто якомога раніше перевірити чи будуть користувачі платити (грошима, часом, репутацією) за вирішення знайденої проблеми.
3. Клієнту плювати на мову програмування, платформу чи систему керування базами даних, які ви використали для отримання результату.

Люди вважають, що треба програмувати ботів під усе, що вже і так існує в інтернеті, бо «ми можемо це зробити»

Проекти без програмування: чому я вибрав цей шлях

Дисклеймер: описане нижче не стосуються проектів з важкими науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами (R&D).

Півроку тому я запитав у аудиторії, котра мене читає, чи варто писати цей текст. Один з фоловерів написав у приват: «Зізнайся, ти не вмієш програмувати, тому страждаєш фігнею». Не вмію, і це перша вагома причина.

Наступні два аргументи стосуються підходу до роботи. По-перше, мені імпонує The Lean Startup Methodology. Це рух у галузі стартапів, сформований Еріком Рісом (Eric Rise), зі своєю філософією щодо побудови та запуску новий продуктів. По-друге, я вважаю, що маркетинг первинний, бо дешевизна технологій нівелювала питання про можливість створення більшості концептів.

Кілька років тому я брав участь у розробці «важкого» продукту. Тоді я побачив, що пошук технічного співзасновника — це біль, як і аутсорсинг створення ядра продукту. Людський фактор впливав на швидкість розробки і через кілька місяців усе розсипалося, бо це набридло.

Так з’явилося бажання запускати якомога швидше. Для продукту головне — бізнес-процеси. Будуть процеси, буде що програмувати.

Але є одне але (с), яке заважає людям

Більшість нетехнічних засновників, яких я зустрічаю завдяки роботі у GrowthUP, бачать два шляхи запуску проекту без інвестицій: знайти технічного співзасновника або навчитися програмувати. Третій шлях у 2013 описав Пол Грем (Paul Graham) у нотатці «Робіть речі, які не масштабуються». Я називаю це: отримати результат руками. На практиці це відмова від автоматизації, але заглиблення у проблематику і знайомство з користувачем.

Ручна обробка заявок

Наприклад, протягом 11 місяців я руками опрацьовував відгуки кандидатів на Workcelerator. Тих, хто відповідав базовим вимогам (уважно прочитав текст, записав відео, має портфоліо), представляв роботодавцям. Це забирало час (у серпні 2016 — 3 години на тиждень), але дозволило підтвердити проблеми, які я ідентифікував ще до заснування проекту, і знайти нові. У вересні 2016 Володимир Самольотов, розробник під WordPress, допоміг додати потрібну функціональність, яка автоматизувала частину процесу. Тепер я слідкую лише за якістю результатів.

Які скіли потрібні, щоб робити це

На ранніх стадіях засновники проектів усі обов’язки ділять між собою. Коли ти сам, треба вчитися робити незручні для себе речі.

Один з коміксів, які я роблю, про деструктивні меми венчурної галузі

Створення контенту. Будь-який проект я починаю з тексту: для кого це, яку проблему вирішує, як працюватиме і таке інше. Це чернетка, за якою потім наповню сайт. Писати потрібно багато, щось з цього потім публікую у блог та соціальні мережі. На кожен експеримент, спостереження, підхід, знахідку — по нотатці.

Проекти для галузі стартапів я завжди починаю з анонсу, який показую своїй аудиторії у блозі, соціальних мережах та розсилці. Наприклад, роботу над Startup Level почав лише після сотні заявок на ранній доступ та десяти оплат.

У мене навіть не було домену

Я завжди вказую реальні цифри, якщо вони є. Вважаю, що українському ринку бракує засновників, які сповідують «прозорість за замовчуванням» (default transparency) і це гальмує процес. Одиниці розповідають про кількість клієнтів та їх відтік, потоки доходів, статистику відвідуваності. Не розповідати — ваше право. Але через відсутність прозорості відверті дописи привертають увагу клієнтів, інвесторів, преси. Звісно, якщо результати втішні.

Як з’явилася ця колонка

Маркетинг. Друге за важливістю питання: як і де знайти перших 100 (1000) користувачів? Додаткові параметри до запиту: швидко і безкоштовно. Якщо переліку джерел та підходів немає, то не варто переходити на наступний етап.

Прототипування. Коли чернетка з текстами готова, я беру ручку та папір, щоб зробити схематичний прототип основних сторінок проекту.

HTML + CSS. Той факт, що я не вмію програмувати ви вже знаєте, тому потрібно вносити правки у зроблене іншими. Для цього знадобиться хоча б натяк на візуальний смак.

Нові інструменти. Для одного проекту я використовую щонайменше 5 сторонніх сервісів, інтеграціях яких дозволяє зекономити час та гроші й отримати результат. Інструменти треба шукати, налаштовувати та використовувати.

Підтримка. Потрібно швидко відповідати на листи та запити у чаті. Я звів усі потоки на смартфон, щоб не відволікатися від роботи. Протягом дня, щонайменше раз на годину-дві, я перевіряю повідомлення.

Аналітика та зворотній зв’язок. Використовую кілька інструментів для отримання знеособлених даних. Раз на тиждень дивлюся на ключові показники. Щомісяця виділяю час на їх обробку. Нещодавно вимірював NPS (Net promoter score) — ще один інструмент для отримання зворотнього зв’язку.

Реалізм. Варто періодично дивитися на стан проекту загалом. Для отримання результатів потрібен час, але якщо «не летить» — треба закривати.

Інструменти, вартість запуску та підтримки

При побудові MVP (Minimum viable product) я підбираю інструменти, щоб вийшло так дешево, як це можливо. Наприклад, я рідко купляю теми для WordPress, але оплачую потрібні сервіси.

Коли беруся за щось нове, то розкладаю проект на частини і вибираю інструменти для кожної. У пошуку дуже допомагає Product Hunt. Окрім переліку сервісів та відгуків користувачів у спільноті часто публікують посилання з унікальними пропозиціями: безкоштовне використання, промокоди, доступ до закритої бети і таке інше.

Домени, хостинг, SSL

Домени реєструю на Name.com, вартість одного — $13/рік. До червня 2016 проекти лежали на звичайному хостингу від українського провайдера, який стабільно падав. Це набридло, тому з допомогою знайомого розробника Богдана Варщука проекти переїхали на Digital Ocean. З резервними копіями це коштує $12/місяць. Тоді ж ми перевели усе на HTTPS завдяки безкоштовним SSL-сертифікатам від Let’s Encrypt.

CMS

Зазвичай я використовую WordPress зі стандартними темами та різноманітні плагіни. Кілька разів використовував платні Tilda та Readymag, але після запуску конструктора Elementor повернувся до WP. Зображення беру на Unsplash, безкоштовно.

Розсилки

Сегментовані розсилки роблю через Mailchimp — 12 000 листів на 2000 підписників безкоштовно. Нещодавно почав використовувати ще й Mailchimp Automation для онбордінга користувачів, 500 підписників за $9/місяць. Транзакційні листи надсилаю через SendGrid — 10000 листів/місяць безкоштовно. Поштовим сервісом слугує безкоштовна «Яндекс.Пошта».

У Sendgid проста інтеграція з WP через плагін

Проектний менеджмент

Три роки тому я переніс проектний менеджмент у Trello, він безкоштовний. Для створення реєстраційних форм, опитувань, заміру NPS використовую Typeform — безкоштовно. Із задоволенням оплачую $20/місяць за сервіс для автоматизації Zapier, який опрацьовує 3000 тасків/місяць (у безкоштовному пакеті лише 100 тасків/місяць).

Метрики

За трафіком слідкую через Google Analytics та Yandex.Metrika (подобається «Вебвізор»). Іноді експериментую з A/B-тестами через Optimizely.

Підтримка та платіжні інструменти

Я довго тестував два типи сервісів: чати підтримки на сайті та платіжних провайдерів. У якості чату вибрав Chatra — безкоштовно. А питання з платіжним провайдером розділив на дві частини. З-за кордону оплату приймаю через Paddle — 5%+50¢/транзакція, від українських користувачів через LiqPay — 2,75%/транзакція.

Кінцева вартість

У підсумку, без комісій на транзакціях та доменів, я витрачаю $39/місяць або $432/рік для підтримки поточних проектів. У переліченого є 50% запас потужності, тому запуск 2-3 нових сайтів не нестиме додаткових витрат.

На випадок якщо вам мало перелічених інструментів, на Product Hunt є ціла колекція сервісів, які можна використати для створення проектів без програмування.

Сподіваюся, цей підхід допоможе тим з вас, хто, як і я, не вміє програмувати. Якщо ви вже робите щось подібне — напишіть у коментарях. Буду радий поспілкуватися.

Автор: Ігор Стефурак, засновник проекту Workcelerator та менеджер по роботі зі стартапами в GrowthUP